Будемо захищені від недобросовісних виробників?

Немає коментарів 29 Переглядів

За даними Держпродспоживслужби, у столиці з порушеннями працює кожне 5-те кафе, кожен 10-ий магазин та кожен 20-ий виробничий цех. Не краща ситуація і в інших містах, зазначають у відомстві. Але протягом наступних двох років становище повинно суттєво поліпшитися. Влада збирається підняти захист споживацьких прав до європейського рівня. Задля цього планується вдосконалити законодавство, створити систему швидкого реагування на скарги та поліпшити систему перевірок виробників.

Попередити та запобігти
З 2014 року в Україні діє мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу. За твердженням голови комітету Верховної Ради з питань промислової політики Віктора Галасюка, це дозволило суттєво знизити тиск контролюючих органів на підприємців та пожвавити ділову активність у країні. Однак у Держпродспоживслужбі (ДПСС) констатують, заборона мала і негативні наслідки, які передусім позначилися на споживчому ринку: знизився контроль за якістю продуктів на прилавках магазинів та у закладах харчування, а отже, почастішали випадки масових отруєнь. Сьогодні урядовці прагнуть віднайти розумний баланс між кількістю перевірок та захищеністю споживачів. Так, у квітні набуде чинності закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Він дасть змогу призупиняти роботу підприємств, які виробляють або постачають небезпечну продукцію, строком до 10 днів без рішення суду.
«Для бізнесу запровадження зазначеного підходу означає, що кожен оператор ринку оцінюватиметься окремо. Ті, хто виконує усі вимоги законодавства чітко й без порушень, перевірятимуться компетентним органом із меншою частотою», — зазначає заступник керівника проекту ЄС «Вдосконалення системи конт­ролю безпечності харчових продуктів в Україні» Яна Добідовська.
Перевірки, окрім випадків аудиту, проводитимуться без попередження, однак підприємці зможуть самостійно дізнатися, коли чекати на інспекторів, на сайті офісу ефективного регулювання, де вже опубліковані плани перевірок 22-ох державних органів.

Додаткові механізми
Водночас, згідно із затвердженою концепцією, влада має намір забезпечити широке інформування громадян про небезпечну та неякісну продукцію, щоб зменшити кількість постраждалих у разі її розповсюдження. Держпродспоживслужба вже публікує результати лабораторних тестів та випробувань споживчих товарів. Громадські організації теж отримали право надавати аналогічну інформацію для розміщення на сайті, якщо випробування були проведені в акредитованих лабораторіях. З квітня у відкритому доступі також з’являтимуться звіти з підсумками перевірок, які проводитиме ДПСС на підприємствах. На думку урядовців, такі заходи спонукатимуть виробників та реалізаторів дотримуватися нормативів та працювати прозоро. Окрім цього, Держпродспоживслужба сприятиме розвитку системи незалежних досліджень рівня якості та безпеки товарів і послуг.
«Держава має допомогти добросовісному бізнесу у роботі та мінімізувати кількість нечесних торговельних практик щодо споживачів. Тому прийнята концепція допоможе посилити прозорість роботи підприємців, згідно з найбільш успішними європейськими практиками», — впевнений перший віце-прем’єр міністр України Степан Кубів.
Кабмін доручив місцевим органам виконавчої влади створити гарячу лінію з питань захисту прав споживачів, куди б могли оперативно звертатися місцеві мешканці. Також розглядається можливість створення консультаційних центрів, які діятимуть при держадміністраціях.
Однак деякі експерти сумніваються, що запропонованих методів буде достатньо для ефективної боротьби з недобросовісними виробниками. Оскільки в Україні не розвинена практика багатомільйонних позовів громадян до компаній, що є одним із найдієвіших дисциплінуючих факторів в ЄС. На переконання аналітиків, штрафи, які існують в Україні, таку роль виконати не можуть.
«Якщо в Європі людина купила неякісний товар і звернулася до суду, є майже 100-відсоткова гарантія, що вона цей спір виграє, — розповідає директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. — Там вважають так: якщо споживач витратив час на судову тяганину, він мав на це підстави. Просто так людина не позиватиметься».

Ближче до стандартів ЄС
Ухвалена концепція охоплює заходи не лише у сфері громадського харчування і торгівлі. Вона передбачає ухвалення низки законопроектів, які повинні вдосконалити законодавство одразу в кількох напрямках, зокрема, у галузі кредитування, лізингу, страхування. Згідно із зареєстрованим у ВР законопроектом, банки зобов’яжуть інформувати громадян про всі приховані відсотки та платежі, заборонять збільшувати фіксовану відсоткову ставку без письмової згоди клієнта й усунуть рекламу фінансових установ без ліцензії. Держпродспоживслужба також пропонує посилити захист громадян у сфері електронної торгівлі.
«Зараз найбільше порушень прав у інтернет-торгівлі. Тут відстояти інтереси споживачів дуже непросто. Тому на рівні законодавчих пропозицій це питання опрацьовуємо», — підсумовує голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.
Концепція також має на меті наблизити українське законодавство до європейських канонів. З цією метою до кінця року Кабінет Міністрів планує надіслати закон «Про захист прав споживачів» до Європейської комісії, щоб перевірити, чи відповідає він стандартам ЄС, та у разі необхідності внести відповідні зміни. Це один із етапів на шляху до євроінтеграції України.
На думку більшості аналітиків, якщо всі заплановані заходи вдасться втілити, це піде на користь як споживачам, так і підприємцям. Адже перші отримають змогу купувати якісні товари та користуватися якісними послугами, а другі — чесну конкуренцію та стимул для розвитку. Поживемо — побачимо…

Розміщено в : malin
Реклама
Форма зворотнього зв’язку:

Отримайте інформацію, яка вас цікавить, звернувшись до нас через контактну форму.

  • Drop files here or
  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.