Чи повинен депутат знати, скільки коштує хлібина?

Немає коментарів 39 Переглядів

Можете собі уявити, що лікар не знає, з якого боку у людини серце, або вчитель математики не має поняття, що таке табличка множення? Скажете, це неприпустимо, такого не може бути. Виявляється, може. Особливо, коли йдеться про діяльність наших народних депутатів.
Поцікавтеся у пенсіонерів, що їх хвилює. Більшість із них, не задумуючись, скаже: як пережити зиму й не витягнути ніг. Лише одиниці, вийшовши на заслужений відпочинок, можуть дозволити собі лежати на дивані перед телевізором. У всіх інших пенсіонерів одна дорога — мити підлогу в офісах та лікарнях, сторожувати під’їзди у столичних багатоповерхівках, бо на мінімальну пенсію не проживеш.
Запитайте, чим нині переймається, приміром, молода мама. І почуєте: космічними цінами на коляски, дитячий одяг, взуття. Не змовчить й про дорожнечу продуктів, влучно підмітивши, що зар­плати усе більше починають нагадувати здачу у магазині.
Здавалося б, про народні біди мають добре знати й наші державні мужі. Он, які красиві слова вони виголошують з високої трибуни Верховної Ради! Мовляв, дбають про людей, переймаються їхніми негараздами.
Й справді реформа наздоганяє реформу, одні новоспечені закони наступають на п’яти іншим. Та, як виявляється, слуги народу навіть не мають уявлення, як і чим нині живе простолюдин.
Такий висновок зробила після перегляду сюжету «ТСН», у якому журналісти розпитували депутатів, скільки коштує хлібина, трилітровий слоїк молока, куб холодної та гарячої води, електроенергія, газ. Здавалося б, прості запитання, відповідь на які звичайна людина дасть і серед ночі. Проте народних депутатів вони загнали у глухий кут.
Більшість опитаних не знала елементарного: скільки коштує батон, буханець «Українського». Навіть уявлення не мали, у скільки людям обходиться комуналка. Один із нардепів здивувався, дізнавшись, що чимало українських родин віддає за тепло, воду, газ, електро­енергію півзарплати.
— Ці відгодовані дядьки просто насміхаються над нами! — вибухнув гнівом мій сусід-пенсіонер після перегляду сюжету. — Скажіть, як вони пишуть закони, від чого відштовхуються, визначаючи прожитковий мінімум, мінімальні зарплати й пенсії, вартість продуктового кошика?
Люди часто телефонують у редакцію з подібними обуреннями. Кажуть, щоразу напередодні виборів у них з’являється надія на краще життя. Однак щоразу до влади прориваються одні й ті ж політики, відтак нічого не змінюється. У таких випадках запитую: «А хто у тому винен? Адже самі всаджуємо у крісла таких «вождів».
На носі — чергові вибори. Спочатку обиратимемо президента, потім — парламент. Народні депутати, не втрачаючи дорогоцінного часу, вже почали загравати з електоратом. Одні везуть у місто дорогі подарунки й вихваляються цим направо й наліво, інші тягнуть за собою відомих артистів, гречку, окуляри, розкидаються гучними обіцянками. А ми, як не прикро, не відмовляємося від приманки й, очевидно, голосуватимемо за того, хто й далі не знатиме, скільки коштує буханка хліба. А потім традиційно нарікатимемо на погане життя…

Розміщено в : malin
Реклама
Форма зворотнього зв’язку:

Отримайте інформацію, яка вас цікавить, звернувшись до нас через контактну форму.

  • Drop files here or
  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.