До чого готуватися школярам

Немає коментарів 59 Переглядів

Із 9 січня розпочалася реєстрація абітурієнтів для участі у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні (ЗНО), а більшість вишів уже оприлюднила правила прийому та вимоги до зарахування на контрактні та бюджетні місця. Відтак нові умови вступу суттєво відрізняються від торішніх.

Відтепер — і для учнів ПТУ
За інформацією українського центру оцінювання якості освіти, для участі в ЗНО в 2017 році зареєструвалася майже 241 тисяча осіб. Цього року кількість учасників може значно збільшитися, адже тестування з української мови та літератури, окрім школярів, також проходитимуть випускники технікумів і училищ, які прийшли на навчання до професійно-технічних закладів після 9 класу. Для них ЗНО замінить державну підсумкову атестацію (ДПА).
«Позиція МОНу є такою, що форма та умови проведення ДПА мають бути однаковими для всіх — незалежно від того, в якому закладі здобувається загальна середня освіта, — розповідає директор українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій. — Це дасть можливість порівняти, який рівень підготовки у школі, профтехзакладі й коледжі».
За твердженням посадовця, на учнів ПТУ також чекатиме ЗНО з математики або історії України на вибір, а ще через рік вони повніс­тю перейдуть на зовнішнє оцінювання замість ДПА. На думку аналітиків, це дозволить вирівняти умови вступу для абітурієнтів, які отримали середню освіту в різних закладах. За словами юриста громадянської мережі «Опора» Наталії Радиш, деякі школярі цілеспрямовано вступали до училищ, щоб після їхнього закінчення потрапити до вишу, оминаючи ЗНО. Тепер для всіх будуть однакові процедура й вимоги, зазначає експерт.

Ще більше інклюзії
Міносвіти активно впроваджує інклюзивний підхід у систему зовнішнього незалежного оцінювання. Цього року тести з української мови і літератури, математики та історії України вперше надрукують шрифтом Брайля.
Технологію апробують під час додаткової сесії ЗНО — з 2 до 11 липня. Результати не зараховуватимуться як оцінки ДПА, але абітурієнти зможуть використати їх для вступу до вищої школи, й університети будуть зобов’язані їх приймати.
«Такі зміни дозволять слабозорим дітям бути конкурентоспроможними під час вступної кампанії», — підкреслює представник омбудсмена з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Оксана Філіпішина.

Мовне питання

Найсуттєвіші зміни відбулися у програмі ЗНО з іноземних мов: збільшили кількість завдань і, відповідно, час їхнього проходження, зі 120 до 150 хвилин, та додали нову частину — аудіювання, завдяки якій перевірять, наскільки добре школярі можуть сприймати і розуміти текст на слух.
Тести будуть двох рівнів складності: академічного (для випускників загальноосвітніх шкіл) та профільного (для випускників шкіл з поглибленим вивченням мов). Раніше МОН анонсувало запровадження тестів загальноєвропейських рівнів В1 (середнього) та В2 (вище середнього), втім, поки що відклало цю ідею.
У зв’язку з міжнародним резонансом, який у 2017 році виник навколо закону «Про освіту», в багатьох абітурієнтів з’явилися побоювання, що вони не зможуть складати ЗНО мовами нац­меншин. Однак у Міністерстві запевнили, у 2018 році завдання будуть перекладені шістьма мовами: російською, румунською, польською, угорською, молдовською і кримськотатарською. Головне, щоб учні заздалегідь повідомили про необхідність доставити такі тести.

Нове у правилах вступу
Цього року абітурієнти зможуть вступати до вишів на основі результатів ЗНО 2016, 2017 та 2018 років. Це стосується усіх предметів, окрім іноземних мов. Для них дійсними будуть лише результати 2018 року. Також МОН зменшило з дев’яти до семи кількість заяв, які можна подати на бюджетні місця у ВНЗ. Майбутні студенти можуть обрати чотири різні спеціальності, як і торік. При цьому кількість заяв на контракт не обмежується.
Міносвіти також уніфікувало перелік обов’язкових дисциплін ЗНО для зарахування на ту саму спеціальність у різних вишах. Серед них — українська мова та література, один профільний предмет (єдиний для всіх ВНЗ), і ще два залишаються школяру на вибір, але їх список також є однаковим для різних університетів та академій.
Змінилися вимоги і до абітурієнтів, які планують пов’язати своє життя з медициною. Міністерство підвищило прохідний бал на медичні напрямки до 150 балів. Меншими можуть бути лише бали з української мови.
У майбутніх медиків та педагогів з’явилася можливість потрапити на бюджет, якщо вони укладуть договір про відпрацювання у селі перших трьох років. У МОН сподіваються, завдяки цьому вдасться не лише привабити більше молоді у медичні виші, а й забезпечити село новими кадрами. Чи спрацює така схема, побачимо через декілька років. А от перевірити свої знання школярі зможуть на пробному ЗНО, яке відбудеться
24 та 31 березня.

Розміщено в : malin
Реклама
Форма зворотнього зв’язку:

Отримайте інформацію, яка вас цікавить, звернувшись до нас через контактну форму.

  • Drop files here or
  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.