Як відзначають Старий Новий рік

Немає коментарів 41 Переглядів

У ніч з 13 на 14 січня українці відзначають Старий Новий рік — унікальне свято, яке виникло після зміни літочислення. Його святкування почалося в 1918 році, коли замість юліанського календаря був введений григоріанський, і в наше життя увійшло поняття «старого» і «нового» стилю.
Незважаючи на те, що Старий Новий рік не є офіційним святом, багато хто любить і шанує його. На Старий Новий рік накривають багатого стола, на якому обов’язково має бути кутя. Щедрий вечір 13 січня дуже схожий на Святвечір перед Різдвом, проте, страви вже не пісні: на столі стоять ковбаси, м’ясо, сало, пироги, вареники, млинці та багато інших ситних наїдків.
За святковою вечерею повинна зібратися вся родина, попросити одне в одного пробачення і загадати щастя і достатку в новому році.
Споконвіку традиційно в дні Старого Нового року українці відзначали день Маланки (13 січня) і день святого Василя (14 січня). Ці свята завжди супроводжувалися народними гуляннями, переодяганнями і ворожіннями.
Увечері 13 січня і до самої ночі компанії щедрувальників ходили по хатах, співали обрядових пісень-щедрівок, танцювали та жартували. Компанію супроводжувала коза Маланка, в яку найчастіше переодягалися молоді хлопці.
Серед давніх українських звичаїв на Старий Новий рік варто виділити і сватання. Тільки 13 січня ті хлопці, які раніше отримали від коханої дівчини «гарбуза», могли повторити спробу і знову заслати сватів. Свататися на Маланки можна і вперше, адже вважається, якщо погодитися на шлюб у Щедрий вечір, то і життя молодої пари буде щедрим і радісним.
Вранці 14 січня було прийнято засівати. Відповідно до цього ритуалу, на Старий Новий рік хлопчики і парубки наповнюють рукавиці зерном і засівають спочатку в своєму будинку, потім у хатах хрещених батьків, родичів і сусідів. При цьому засівальники бажають щас­тя, достатку і врожаю у новому році.
У деяких регіонах країни вранці на Василя палять «дідухів» — заздалегідь підготовлені снопи, які на
Щедрий вечір стояли в хаті на покуті.
Одним лише спалюванням соломи цей обряд на Старий Новий рік, проте, не закінчувався: щоб очиститися від усіх бід і неприємностей, набраних за минулий рік, люди стрибали через багаття.
На Старий Новий рік було прийнято ходити одне до одного миритися, улагоджувати сварки і конфлікти, просити вибачення.
Крім того, Старий Новий рік — улюблена пора для замовлянь і ворожінь. Наші бабусі цього дня ворожили на наречених, гроші, майбутнє, достаток, красу й інші бажання. Хоча церква цього не визнає.
У слов’янській традиції збереглося безліч забобонів і прикмет, пов’язаних зі Старим Новим роком. Наприклад, першим до хати обов’язково має увійти чоловік — це до благополуччя в новому році. Не можна позичати — до бідності. А ще по погоді на Старий Новий рік передбачали врожайність на весь наступний рік. Зокрема, якщо сонце зійде високо, весь рік буде щасливим, особливо добрим для садового урожаю. Якщо падає м’який сніг — до врожаю, коли тепло — до дощового літа. Якщо дерева рясно вкриває іній — до врожаю зернових і хорошого медозбору.
Отож, святкуйте, засівайте, щедруйте та вітайте своїх близьких! Нехай здійсняться усі сподівання у новому році!

Розміщено в : malin
Реклама
Форма зворотнього зв’язку:

Отримайте інформацію, яка вас цікавить, звернувшись до нас через контактну форму.

  • Drop files here or
  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.