Іще раз про сміття…

1 коментар 145 Переглядів

Днями випадково почула розповідь таксиста.
— Сьогодні приїхав на виклик до жінки, яка на таксі вивозить сміття з центру Малина до сміттєвих баків, що в мікрорайоні Черемушок. Сказала, буде моєю постійною клієнткою, бо не встигає виносити непотріб у сміттєвозку…
Возити відходи на машині із «шашечками» — задоволення, звичайно, не з дешевих, подумалося. Однак є в цій історії і позитивний момент — жінка не понесла непотріб у підвал багатоповерхівки, не викинула його біля базару чи аптеки, як багато хто робить.
Неприємно усвідомлювати, що більшість малинчан, на жаль, не переймається питанням, куди подіти накопичений удома непотріб. Рішення завжди знаходиться, особливо увечері. Тоді під покровом сутінок переповнені целофанові пакети опиняються на автобусних зупинках, біля магазинів чи у міському парку.
Декілька років тому проживала у мікрорайоні банкнотки і не раз бачила, як люди поночі несли сміття у ліс, до рівчака, річки. А жителі однієї з багатоповерхівок зробили склад непотребу прямо в себе над головою — на горищі. Потім ще й дивувалися, мовляв, звідки у квартирах миші й таргани? Від знайомих чула, така ж проблема є й у багатоквартирних будинках на БАМі.
Усе це, як на мене, можна було б якось пояснити, коли б у ці людні мікрорайони не приїжджала сміттєвозка. Проте вона там — щодня, і немає проблеми, куди подіти відходи. Однак це не зупиняє малинчан, і вони продовжують губити не лише себе, а й природу. Боляче, що ми живемо, як дикуни.

Розміщено в : malin
Реклама
Форма зворотнього зв’язку:

Отримайте інформацію, яка вас цікавить, звернувшись до нас через контактну форму.

  • Drop files here or
  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.