Ми й нардепи, як небо й земля

Немає коментарів 50 Переглядів

Сучасне нелегке й насичене інформацією життя зробило нас розсудливими, грамотними. На кого не глянь, кожен — аналітик.
Днями, добираючись маршруткою у Житомир, мимоволі прирівняла вранішній рейс до спонтанного ток-шоу. Здалося, хтось видав пасажирам вільні мікрофони, в які кожен міг розповісти про наболіле.

Почалася поїздка з обговорення вартості квитків до обласного центру.
— Де узялася така ціна? — не стрималася жінка, важко піднімаючись до салону. — До Києва плачу
50 гривень, за дорогу до Житомира деруть гроші, ніби до Львова.
Озвучене миттю розбудило заспаних і млявих пасажирів. Хтось на задніх сидіннях пригадав про ціни на малинському базарі, які зірвалися, мов із ланцюга.
— Коли за кіло м’яса правили 125 гривень, якось можна було зрозуміти, — кинув хтось із пасажирів на передньому сидінні. — А коли перед Паскою за кілограм редьки просили 100 гривень, це — божевілля. Звідки такі ціни?
— А 60 гривень за п’ятилітровий бутель березового соку не хочете? — підхопила розмову сусідка. — У мене аж очі на лоба полізли, коли чоловік назвав таку ціну. Та що казати? Куди не глянь, усюди весело. Дорожчає електрика, газ, вода, пальне, а за ними й продукти та речі.
— Хто нас довів до такого життя? Увесь вік гарувала у колгоспі біля худоби, а пенсія — курям на сміх. Не пам’ятаю, коли востаннє купувала чоботи чи пальто, — втрутилася у розмову немолода жінка. — Якось онук питає: «Чого ти, бабцю, найбільше боїшся?». А я йому: «Хвороб, синку. Не доведи Господи, обліплять недуги, бери й складай руки на грудях, бо немає грошей». Он до чого дожилися чесні трударі-колгоспники.
— Це у вас, бабо, за душею — ні копійки, а в наших депутатів — мільйони, мільярди, — озвався чоловік, котрий сидів біля водія. — І не лише у старожилів Верховної Ради, а й у новоспечених небожителів. Ось, приміром, козак Гаврилюк. Недовго «козакував», пересідаючи з метро на стареньке «Жигулі». За два роки депутатської діяльності «чудо радянського автопрому» змінив на завидний позашляховик. Ще й насміхається, запевняючи: «Яким козаком був, таким і залишився: оселедець на місці, військова форма також».
— А хіба він один такий? — долучився до розмови водій, вправно маневруючи між глибокими ямами на дорозі. — Після Революції Гідності в парламенті з’явилося чимало нових облич, а з ними й надій. Але й далі простолюдини затягують паски. Сьогодні депутатські зарплати сягають 80 тисяч на місяць, а ми живемо на чотири-п’ять. Якщо порівняти життя пересічних українців і нардепів, це — небо і земля.
— Революція нічого не змінила, — чується впевнений голос чоловіка у камуфляжі, який до цього лише прислухався до розмов у маршрутці. — Із телеекрана розповідають про елітні маєтки, шалені зарплати народних обранців і водночас транслюють повідомлення про загиблих, скалічених солдатів. Тут, на мирній землі, війна губиться на тлі політичних реклам обабіч доріг, гучних гасел депутатів, котрі готуються до чергових виборів.
Відтак, напрошується запитання, чи не помре з цим усім віра українців, що все буде добре?

Розміщено в : malin

«Подякували» таксисту
231
Минулого тижня у поліцію звернувся малинський таксист. Чоловік усю ніч возив пасажирів. Йому навіть на думку не спадало, що серед них був крадій. Коли водій відволікся, незнайомець потягнув у нього мобілку. Помітив крадіжку містянин тільки о четвер...
На прийом — без направлення
245
ННаприкінці минулого місяця Малинщину відвідали обласні онкологи, які провели профілактичні огляди та зустрілися із місцевими медиками. Вони оглянули 66 пацієнтів, 35-ть з яких направили на обстеження в обласні заклади охорони здоров’я. Житомирські...
Екстрасенси виганяли з Малинщини нечисту силу
8581
Днями у місті й районі працювала знімальна група телеканалу «СТБ» та учасники телепередачі «Слідство ведуть екстрасенси». Люди говорять, журналістів та екстрасенсів покликала жителька Нових Вороб’їв, чоловік якої нещодавно покінчив життя самогубством...
Ворожать і грабують
315
Про зникнення кругленької суми грошей розповів минулого тижня у Малинському відділенні поліції житель району. Чоловік заявив, на його обійстя завітали двоє циганів і почали розпитувати про цінні старовинні речі, які буцімто мали намір купити. Загов...
Кохання завело в Одесу
347
Минулого вівторка працівники Малинського відділення поліції розшукали 17-річного жителя Гамарні Антона Устименка та 16-річну малинчанку Марину Гаєвську, котрі 28 квітня зникли з дому. Батьки неповнолітніх звернулися за допомогою у поліцію. Там з’ясу...
За махінації — на лаву підсудних
164
Коростишівська прокуратура направила до Малинського районного суду обвинувальний акт за фактом зловживання службовим становищем, підробки документів та привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Зокрема, керівника відділу освіти Ма...
Захистіть від терористів
120
Останніх вісім місяців життя перетворилися на випробування через телефонних вимагателів. Щоранку прокидаюся від дзвінків стаціонарного телефону, чоловічий голос повторює, що маю борг і мушу його повернути, інакше мною займуться ріелтори. Кредит, як...
Про жар чужими руками…
218
Хочу чи не хочу, але вкотре мушу повертатися до заїждженої теми — анонімних дзвінків у редакцію. Малинчани та жителі району, телефонуючи, часом піднімають серйозні й актуальні теми, проте, буває, не встиг журналіст поцікавитися прізвищем співрозмовни...
Нас дурять
520
Зрідка заходжу до м’ясних магазинчиків «Наша ряба». Та й радості від тих походів мало. Минулого тижня, приміром, зазирнула у м’ясний магазинчик і отетеріла. Спочатку здалося, ніби уся продукція у рази подешевшала. Коли ж «нагострила» зір, зрозуміла...