«Повертайся у село, інакше заберемо дітей…»

Немає коментарів 191 Переглядів

Минулого вівторка у редакцію звернулася малинчанка, мати-одиначка, яка виховує четверо дітей. Жінка була у розпач. Дещо заспокоївшись, розповіла, що міські соціальні служби хочуть відібрати в неї дітей, адже, на їхню думку, вона не забезпечила належних умов для їхнього виховання. Насправді ж діти — в теплі, доглянуті й нагодовані. Старші, 12-річний Олександр і 10-річна Марія, відвідують школу, менші, 5-річний Ігор та 3-річна Іринка, — вдома з матір’ю через відсутність місць у дитсадку.
— Я прийшла прямо із комісії по захисту прав та інтересів дітей, — уся в сльозах розповіла Наталія. — Уже завтра в мене можуть відібрати малечу. Так і сказали: або сьогодні забирай документи зі школи і повертайся з дітьми у Щербатівку, де прописана, або завтра прийдемо з поліцією й завеземо дітей в інтернат. Я стараюся, щоб синам та донькам жилося добре, а мене за це карають.

Наталія запросила у домівку (на знімку вгорі справа), аби на власні очі побачити умови проживання дітей. Дорогою розповіла, народилася і виросла у Малині — теж в багатодітній сім’ї. Жили у бабусиній домівці. Батьки померли, зараз там мешкає дядько. Жінка після багатьох поневірянь з жовтня минулого року оселилася у тітчиній хаті — померлої сестри бабусі.
— У мене з рідні залишилися брат та дядько. Я з дітьми тривалий час жила у Щербатівці, але приїхав у свою оселю брат із сім’єю — у нього теж четверо дітей, і у двох кімнатах нам стало тісно. Уявіть, як там жити 11-ти чоловікам? — розповідала подробиці Наталія. — Переїхала в Малин, ходила два роки по квартирах. Проте знімати житло дуже дорого — на оренду і комунальні послуги йшло до 2000 гривень у місяць. Тому вирішила привести в порядок тіт­чину хату й там оселитися. Тим паче вона мені її заповіла перед смертю. Я, до речі, й поховала тітку, взяла на себе всі витрати. Правда, хата була запущеною, там довго ніхто не жив. Але що було робити? Вивезла сміття, обгородила, переклала грубки, підбила стелі гіпсокартоном і перебралася з дітьми, щоб поступово робити ремонт далі. Але невдовзі з доброго дива навідалися соціальні служби, а 16 січня мене викликали на комісію. Тоді, коли поневірялися по зйомних квартирах, ніхто не цікавився, як і в яких умовах ми з дітьми живемо. Думаю, нас просто хочуть вижити з тітчиної хати, бо мерія накинула на неї оком…

Доки тривала розмова, дійшли до будинку. Зовні помешкання, дійсно, має непрезентабельний вигляд, проте всередині — тепло, дві кімнати пристосовані для проживання: заслані паласи, стоять дитячі ліжечка (є постільна білизна, ковдри), велика софа, стіл для уроків, сервант, шафа, холодильник. Наталія показала дитячий одяг, шкільне приладдя, запас продуктів: крупи, картоплю, олію, цибулю, консервацію та інше. А також — складовані дрова, ночви для прання білизни та інші нехитрі пристосування для облаштування комфорту в оселі.
— Що службам треба, не розумію, — каже багатодітна мати. — Все необхідне у дітей є, нічого для них не шкодую. Єдина проблема — хата багато років тому була відключена від електропостачання. Через це діти змушені робити уроки з ліхтариками. Нема як зберігати м’ясо, ковбаси, молоко та інші швидкопсувні продукти. Я купую їх потроху, щоб одразу з’їли. Добре, під боком дві крамниці.
Світло підключити не дозволяють, бо треба спершу переоформити хату. Для цього вимагають через суд довести, що жінка має право на спадок.
— Я ходила у бюро безоплатної правової допомоги, але мені відмовили у адвокаті — відіслали самотужки шукати «метрики» бабусь, а у архіві кудись поділися дані про померлу власницю оселі, рідну сестру моєї бабусі Валентини, — у розпачі розповідає Наталія, діставши зі скрині всі наявні на хату документи. — Потім була у нотаріуса, приватного адвоката. Вони сказали, узаконення обійдеться дорого — треба не менше
20-ти тисяч гривень, — бідкалася мати, обійнявши найменшеньку Іринку, котра щосили тулилася до неньки. — А де взяти стільки грошей? Проте соціальні служби, як бачите, невблаганні — замість допомоги, виганяють з Малина. Мовляв, повертайся у село, інакше заберемо дітей. Малечі, бачу, навпаки в місті краще — ліпше стали вчитися, їх хвалять у школі…
Неозброєним оком видно, в сім’ї панує злагода. Діти люблять маму, і вона віддає останнє, щоб було все необхідне.

Це підтвердили і в ЗОШ №3, де навчаються діти. Зокрема, заступники директора Валентина Шелест і Оксана Попова були здивовані, що дітей хочуть забрати із сім’ї в інтернат.
— Добре знаємо Наташу. Вона навчалася в нашій школі. З дитинства була доброю, хорошою дитиною, хоч і довелося різного натерпітися, адже сім’я жила в тяжких життєвих умовах. Нічого поганого про маму сказати не можемо. За своїх дітей вона стоїть горою. Хвилюється за них, цікавиться успішністю. Діти доглянуті, охайні, ввічливі, школу не прогулюють, не запізнюються, неконфліктні. Старший син Олександр має інвалідність, відвідує індивідуальні заняття — у нашій школі він ожив, покращився рівень знань. Менша Марійка — п’ятикласниця, теж старається, — розповіли педагоги.

Гарно відгукуються про сім’ю і у районній службі у справах дітей, яка спостерігала за сім’єю під час проживання у Щербатівці.
— Ми якось навідувалися у цю сім’ю, бо чоловік Наталії піднімав на дружину руку. Але по тому вони розлучилися, відтак проблема вирішилася. Інших зауважень не було — мати не вживала алкогольних напоїв, в хаті було чисто, діти забезпечені усім необхідним, відвідували школу. Жодних претензій, — говорить начальник служби Олена Зборовська і додає з посмішкою: — Якби всі сім’ї, які проживають у тяжких життєвих умовах, були такими, як у Наталії, половина працівників районних соц­служб стали б безробітними. Врешті-решт, відібрання дітей — крайня міра, на яку йдуть, якщо існує загроза для їхнього життя і здоров’я. Головне завдання служб — зберегти сім’ю і допомогти вирішити проблеми. Для цього залучаються спонсори, волонтери, релігійні організації. Принаймні за цим принципом працюємо у районі.

Чому в місті вчинили інакше? Подумала, може, Наталія просто щось не зрозуміла і рішення комісії не було таким радикальним? Проте це одразу спростували у соцслужбах.
Посадовці пояснили, дітей треба обов’язково вилучати із сім’ї — це рішення комісії, у яку, крім соціальних служб, входять лікарі та поліція. В хаті немає умов для проживання. Найбільша проблема — відрізане світло, через що господиня не може включити ні пральної машинки, ні холодильника. Як в таких умовах жити дітям? Щоб не забирати їх у інтернат, пропонували жінці різні варіанти, зокрема, добровільно написати заяву і відправити дітей на декілька місяців у санаторій, але вона відмовилася. Відтак нехай звертається у мерію й просить відстрочки до понеділка, а тим часом знайде підходяще житло.

Невблаганною була і голова комісії з питань захисту прав та інтересів дітей, заступник міського голови з гуманітарних питань Леся Сніцаренко.
— Наше завдання — відстояти інтереси дітей. Заради їхнього майбутнього й вилучаємо їх з домівки в інтернат. Тим більше, ця хата не належить Наталії, вона — нічийна, і живе родина там незаконно. Коли жінка вирішить житлову проблему, нехай забирає дітей туди, — переконувала чиновниця. — У неї, проте, є вибір — жінка прописана в Щербатівці, тому може переїхати назад. Там принаймні є світло, щоб діти могли нормально вчити уроки. Якщо не хоче жити з братом, може зняти в селі будинок за 300 гривень. Врешті-решт, ніхто не примушував її народжувати чотирьох дітей, якщо немає власного житла…

За логікою міських посадовців, виходить, бідні сім’ї, які не мають власного помешкання чи пральної машинки, а замість холодильника використовують комору, взагалі не мають права народжувати дітей. Невдовзі, за такої ситуації, схоже, вимагатимуть, щоб у кожній багатодітній родині був євроремонт, комп’ютер, пральна машина-автомат, кухонний комбайн. Інакше діти будуть в інтернатах.
Словом, черствість і байдужість міських чиновників, від котрих залежать долі кризових сімей, просто вражають. Вони не тільки не запропонували Наталії допомоги, а й навіть не дали на терміну для усунення проблеми. Відтак, схоже, й справді, вся проблема не в дітях та в умовах, у яких вони проживають, а у нічийній хаті, з якої Наталію хочуть вижити, бо це комусь на руку.

Отакими беззахисними перед свавіллям чиновників бувають прості люди. На жаль, на місці Наталії може опинитися кожен… Наразі жінка сподівається на диво. Може, після виходу статті відгукнуться небайдужі до чужої біди люди, котрі зможуть допомогти родині з дітьми. Наталія не уявляє життя без своїх синів та доньок, і дуже хвилюється, що їх розлучать та віддадуть на усиновлення, і вона вже ніколи не зможе їх побачити. Телефон жінки: 097-88-28-262.

Розміщено в : malin

Наздогнала смерть напередодні весілля
588
Жахлива дорожньо-транспортна пригода, що забрала життя молодого чоловіка, сталася минулої неділі близько 2-ої години ночі на трасі Київ — Ковель неподалік Українки. У малинському відділенні поліції розповіли, тієї злощасної ночі водій іномарки, котр...
Замість молока — кисіль
239
Скуповуючись днями на базарі, літня жінка потрапила в халепу. Обійшовши молочний павільйон, пенсіонерка так і не знайшла підходящої ціни на молоко — жваві молодички правили за трилітровий слоїк щонайменше 40 гривень. Де у пенсіонерки такі статки, ...
Коли повернуть лічильники?
113
Малинчан вводять в оману газівники. Люди скаржаться, ще у лютому-березні зняли у домівках старі газові лічильники, пообіцявши замінити їх безкоштовно на нові. Час спливає, а приладів обліку не встановлюють. Містяни хвилюються, бо отримують квитанції ...
До медика — за сім кілометрів
123
Я перенесла інсульт. Часто доводиться робити ін’єкції, ставити крапельниці, але у Лісній Колоні, де мешкаю, давно немає медички. Отож, доводиться щоразу добиратися до Діб­рівської амбулаторії, котра розташована за сім кілометрів. Це непосильно для лі...
Як отримати компенсацію тяжкохворим за зекономлений газ?
91
Цьогорічне нововведення — отримання часткової компенсації за зекономлену субсидію на газ (електроенергію) виключно через банківські установи — шокувало міських пенсіонерів. Адже далеко не усі мають здоров’я дістатися банку, щоб оформити соціальну кар...
Крадуть мобілки у Гранітному, у місті — гроші…
256
Не сплять злодії у місті і районі. Днями у Гранітному поцупили мобільного телефона прямісінько із дитячого возика. Матуся, кажуть, лише на хвилинку зайшла у магазин із дитиною, а коли повернулася, виявила пропажу. Дещо раніше у цьому ж селищі сприт...
Новий сервіс для пенсіонерів
86
За інформацією заступника начальника Коростенського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Алли Малегус, Пенсійний фонд України запровадив новий онлайн-сервіс для громадян — СМС-інформування. Відтер за допомогою СМС-п...
Поранило слюсаря
90
Нещасний випадок стався наприкінці червня в ТОВ «Граніт ЛТД», де в цеху важко травмувався слюсар підриємства. В обідню перерву він зайшов до колеги, який якраз працював. Зненацька відлетіла скалка металу і потрапила потерпілому в око. Остаточні обс...
Порятунок системи кредитування чи свавілля?
78
Зовсім скоро кредитні борги віддаватимуть поручителі, а банки зможуть змінювати відсоткову ставку протягом усього терміну дії кредитного договору. Такі положення нового закону «Про відновлення кредитування», який ухвалили нардепи 239-ма голосами. Н...