Швидка допомога — не таксі

Немає коментарів 221 Переглядів

Медична реформа не обійшла стороною й екстрену медичну допомогу, розподіливши звернення у службу на екстрені та неекстрені, залежно від стану пацієнта. Відтак у лікарів лише побільшало головного болю, бо як, приміром, пояснити жінці з високим тиском, що їй нададуть допомогу не через десять хвилин, як це було раніше, а упродовж години, адже її стан не несе загрози життю.
— В екстрених випадках маємо домчати до хворого по місту за 10 хвилин, у село — за 20, — роз’яснює старший фельдшер Василь Примаченко. — Такі правила МОЗ ввело ще у 2012 році. Щодо нововведень, у випадку неекстреного виклику швидка може приїхати до пацієнта упродовж години або ж взагалі переадресувати виклик іншим фахівцям. До категорії екстрених належать, приміром, судоми, раптовий розлад дихання, біль у серці та в черевній порожнині, гострі інфекційні захворювання, психічні розлади, ураження електричним струмом чи блискавкою, асфіксія, отруєння, ушкодження під час ДТП, передчасні пологи. До неекстрених відносяться запаморочення, слабкість, біль у суглобах, підвищений артеріальний тиск, больовий синдром у онкохворих, алкогольний та наркотичний синдроми, загострення хронічних захворювань. Проте, як тільки диспетчер заїкнеться, що швидка не їде до пацієнта з одним із таких станів, одразу у відповідь летять прокльони й погрози. Погодьтеся, неприємно розпочинати робочий день, коли чуєш у слухавці: «За що вам платять гроші, коли відмовляєтеся їхати до хворого?». Намагаємося пояснити пацієнтам, такі критерії до викликів — не забаганка медиків, їх нав’язало МОЗ. Тільки цього ніхто не хоче слухати.
За п’ятнадцять хвилин, поки розмовляла з Василем Володимировичем, двічі дзвонив телефон у диспетчерській.
— Розумію, у вашої дитини висока температура, проте у таких випадках треба звертатися до педіатра, а не в швидку, — спокійно намагається довести диспетчер.
Однак порозумітися не вдається. Мама, схвильована хворобою малечі, вдається до образ і зрештою кидає слухавку.
Другий телефонний дзвінок також додав негативу.
— Ви тиждень вживали спиртне, тепер просите, щоб вас відкапали? — здивовано перепитує диспетчер. — Вибачте, але звернулися не за адресою, вам треба до нарколога.
Не встигла жінка закінчити розмову, як з іншого кінця дроту вкотре посипалися докори й нецензурна лайка.
— Це ще не все, — продовжує Василь Володимирович. — Дехто з пацієнтів навчився відрізняти екстрені виклики від неекстрених і спеціально вигадує недугу, тільки б приїхав лікар. Якось телефонує бабуся з Вишнянки, скаржиться на раптовий біль у серці, каже, помирає. Не гаючи часу, виїжджаємо у село, проте на місці з’ясовуємо: у жінки болить поперек, треба вколоти знеболююче. Тим часом від диспетчера один за одним надходять виклики з інших куточків району: на дорозі Київ — Ковель сталася ДТП, у селі за 12 кілометрів ошпарилася дитина. Тож поки ми виконуємо чиїсь забаганки, комусь справді потрібна екстрена медична допомога. Тільки як встигнути?
За словами Василя Володимировича, серед малинчан та жителів району останнім часом стало модно вважати швидку своєрідним таксі. Один із таких випадків стався, приміром, на початку березня. Виклик надійшов із мікрорайону паперової фабрики.
— 41-річна жінка зателефонувала серед білого дня й поскаржилася на високу температуру, — розповів фельдшер. — Разом із тим вигадала ще й чимало болячок, аби диспетчер не відмовила у виклику. Коли ж медики навідалися до хворої, пацієнтка скомандувала: «Завезіть мене до сімейного лікаря».
Диву даєшся, коли таке чуєш. Тож хочеться вкотре наголосити: швидка — не таксі, забаганки хворих не виконує.
Медична реформа набирає обертів, попереду — багато змін. Більшість із них не задовольняє ні пацієнтів, ні лікарів. Однак попри все треба залишатися людьми й цінувати чужу працю й час.

Розміщено в : malin
Реклама
Форма зворотнього зв’язку:

Отримайте інформацію, яка вас цікавить, звернувшись до нас через контактну форму.

  • Drop files here or
  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.