Торгівля вирує, а порядку немає

Немає коментарів 150 Переглядів

Щоразу йдучи на базар повз колишню центральну аптеку, уважно дивлюся під ноги, аби, як кажуть, не зарити носом, крокуючи розбитим, потрісканим і густо вкритим ямами асфальтним покриттям. Вже о сьомій ранку обабіч вузенької вулички тісняться торговці з міста та сіл району. Займають роками насиджені робочі місця, встановлюють саморобні прилавки, стільці, парасольки. Хвилина-друга і перед входом на базар завирує непоборна десятиліттями стихійна торгівля. Одні пропонуватимуть покупцям молочку, ягоди, домашні яйця, овочі, зелень, гриби. Інші — книги, посуд, в’язані шкарпетки, поношене взуття, квіти. Прямо з машин продаватимуть ковбаси, копчені м’ясо, сало, цукерки.
Від знайомої, котра також продає тут розсаду, знаю, торгівля поблизу аптеки не така вже й стихійна, як думає більшість. Працівники ринку справно беруть із кожного «бізнесмена» від восьми до десяти гривень, пояснюючи це тим, що люди працюють на території ринку. Відтак, думається, у скарбничку базарників чотири рази на тиждень капає кругленька сума. За ці гроші можна було б не тільки підмітати на торговому п’ятачку, а й окультурити місцевість, відремонтувати побиту дорогу, аби люди не виламували ніг, поспішаючи на ринок.
Тільки, схоже, в працівників ринку інша філософія: як гроші брати — наша земля, як порядки наводити — чужа.

Розміщено в : malin
Реклама
Форма зворотнього зв’язку:

Отримайте інформацію, яка вас цікавить, звернувшись до нас через контактну форму.

  • Drop files here or
  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.