У Малині живе дівчинка-магніт

Немає коментарів 343 Переглядів

Незвичайними можливостями володіє шестирічна малинчанка Ніколь МІЛЯР (на знімку). Вона — дівчинка-магніт, із легкістю утримує на собі металеві ложки, які «прилипають» до носа, грудей, животика, плечей і спини.

Ніколь мешкає із родиною у середмісті Малина. Мама особливої дівчинки, Марія Іванівна каже, що до того часу про те, що їхня дитина незвичайна, вони з рідними не помічали. Для себе та батьків дивну властивість першою виявила вона сама — побачивши подібне по телевізору, вирішила й собі спробувати.

— Вперше це було торік восени, — згадує Марія Іванівна. — Сиділи родиною на кухні, коли приходить Ніколь і каже: «Мамо, дай ложку, щось покажу». Потім піднесла до носика чайну ложку — і вона раптом прилипла. Ми, звісно, були дуже шоковані. Але ще більше здивувалися, коли донька почала чіпляти столові ложки на грудях, і вони дивним чином трималися.

Згодом унікальною дівчинкою зацікавилися друзі, знайомі родин, сусіди, і тепер вона — місцева знаменитість. Часто її просять показати, як вона вміє тримати металеві предмети, і побачене не перестає дивувати.

Щоправда Ніколь, скоріше за все, відноситься до людей-магнітів, які можуть притягувати предмети, коли вони самі цього захочуть. Наприклад, коли дівчинка не має настрою або соромиться чужих людей, її здатність примагнічувати до себе металеві речі слабшає. Так спершу було і під час мого візиту в їхню родину. Проте, коли розговорились і познайомились із Ніколь ближче, вона з легкістю продемонструвала свої унікальні здібності.

nikol_milyar

До рук предмети самі не липнуть. Ніколь чіпляє на себе ложки, ледь потерши їх об тіло, і вони залишаються висіти, немов декоративні магнітики на холодильнику. Водночас дівчинка-магніт давала інтерв’ю. За один раз, каже, навчилася чіпляли сім великих і доволі важких столових ложок. Із ними вона проходить від кімнати в кухню і назад, разом це більше чотирьох метрів, а ложки продовжують триматися. Особливих відчуттів при цьому, за її словами, в неї немає.

— Показувала у дитсадку, але тільки на носі. Усі вже так повторили: в одних виходило, в інших — ні, — каже дівчинка-магніт. — Друзі теж хочуть мати таку силу.

Сусідські діти, і малеча знайомих просять навчити, але цього не навчиш, певно, якщо немає того хисту, вважає мама дівчинки. Крім того, в їхнiй родинi нiхто такими здібностями не володiв, та й пiд час вагiтностi нiяких особливостей лiкарi не помiчали. Але Ніколь якось навчила такому таланту й свого племінника — дворічного сина старшої сестри Ванюшу. Щоправда у нього ложки тримаються не так довго.

Сама ж дівчинка-магніт не вважає свою здiбнiсть якимось талантом, каже: це просто такий дар, і що з ним робити не знає. Як і більшість дітей її віку, вона дуже енергійна й допитлива, любить жартувати. Крім того, має хорошу гнучкість: не займаючись у жодній спортивній секції чи танцювальному гуртку, з легкістю самостійно сідає на шпагат і вміє по-дивному вигинати ніжки, сидячи на підлозі.

Тож і брати участь у місцевому конкурсі талантів «Малин має талант» дівчинка не хоче, бо трохи побоюється. Натомість, була б не проти виступити на телебаченні — у шоу «Розсміши коміка». Тому, поспілкувавшись із нею, мене чомусь не здивувала відповідь на традиційне питання «Ким хочеш стати, коли виростеш?» — сором’язливо посміхаючись, Ніколь зізнається: «кловуном»…

Довідково. Такий феномен вперше зареєстрували у 1786-му році в країні «туманного Альбіону». Більш як через півстоліття, вивчивши детально декілька подібних випадків, відомий французький фізик Франсуа Араго зробив висновок, що це — явища електромагнетизму. Люди-«магніти» зустрічаються досить часто, зокрема й в Україні. Дехто притягує до себе не лише металеві, а й пластмасові, картонні й навіть дерев’яні предмети. Однак вчені досі не можуть дійти спільної думки — яким же чином ці предмети тримаються на тілі людини.

У родині унікальної дівчинки побувала Марина ЛІСНІЧУК.

Учадів малинчанин
136
Минулого вівторка через пожежу у власній домівці загинув 50-річний самотній малинчанин. — Повідомлення про пожежу надійшло близько п’ятої години ранку від сусідки померлого, — каже інспектор Малинського МРВ УДСНС Олег Ковальчук. — Жінка сповістила...
Є нагода відновити здоров’я
197
З початку року малинчани та жителі району, які працюють офіційно та сплачують соціальні внески, а також члени їхніх родин мають право на лікування в санаторно-курортних закладах за рахунок коштів фонду соціального страхування. Відновити здоров’я в ...
Розшукуються діти!
951
Малинське відділення поліції розшукує двох 17-річних підлітків — одинадцятикласницю школи-ліцею №1 Марину Гаєвську та студента лісоколеджу Антона Устименка. Як повідомили поліціянти, востаннє батьки бачили дівчину 28 квітня о 9-ій ранку. Вона пішла ...
Народився у сорочці
338
Нещасний випадок стався минулої суботи поблизу кафе «Рояль». Обірвалися стропи, що утримували тяжкі колоди, і вони полетіли донизу. У цей час під вантажем стояв працівник деревообробного підприємства, якого й притисло кругляками. Свідки нещасного в...
Вулиці іменували, центр для інвалідів створили
156
26 квітня у великому залі РДА відбулася 53-тя сесія міської ради сьомого скликання. У порядку денному було чотири блоки поточних питань та «Різне». Вів сесію міський голова Олексій Шостак. Розпочалося засідання з виступу представників громадськості,...
73-тя весна великої Перемоги…
106
Світлими й радісними мали бути урочистості з нагоди відзначення Дня пам’яті й примирення та Дня Перемоги, що пройшли на Малинщині минулої середи. Проте переважав смуток. Зовсім мало лишилося ветеранів: у Малині — 19, у районі — лише десятеро. До того...
Відкрили меморіальну дошку герою
46
8 Травня, у День пам’яті та примирення, у Гранітному відкрили меморіальну дошку земляку, герою-атовцю Олександру Снітку. Розмістили її на фасаді місцевої одинадцятирічки, де свого часу навчався боєць. У заході взяли участь керівник РДА Дмитрій Кисел...
Злодії-підлітки шастають містом
385
У ніч на восьме травня у поліклініку забралися невідомі. Як зафіксували камери відеонагляду, це були підлітки. Вони обчистили касу однієї із аптек, прихопили ключі від деяких кабінетів та вхідних дверей поліклініки, і, погулявши коридорами, покинули...
Нашим пенсіонерам не до відпочинку
345
МЯкось зранку їхала автобусом до залізничного вокзалу. У салоні приємно пахло смачненьким. Повернувши голову на аромат, побачила позаду немолоду жінку з чималим кошиком, прикритим рушником. Вона, вловивши мій погляд, промовила з ноткою іронії: «Це ...