Він змусив сонце працювати на себе

Немає коментарів 328 Переглядів

Поки чиновники з високих трибун говорять про енергетичну незалежність України та час від часу хваляться якимись туманними успіхами у цій галузі, прості люди, ентузіасти, у кишенях яких не так вже й густо, шукають і знаходять альтернативу дорогій електроенергії та будують енергоефективну країну. Один із них — житель Чопович, інженер-електрик Віктор Бичков (на знімку в центрі).

Ззовні оселя Віктора Миколайовича невелика й скромна, однак вона не схожа на жодну іншу в селищі: на даху будинку ловлять світло й тепло сонячні панелі (на знімку внизу).
14 модульних секцій, загальна потужність яких становить 3,5 кіловата на годину, забезпечують житло електроенергією. За квітень, приміром, міні-електростанція на даху, за словами Віктора Миколайовича, виробила 313 кіловат, 250 із яких Бичков спожив на власні потреби, 63 продав
РЕМу за «зеленим тарифом». Відтак у Чоповичах дехто вже називає чоловіка майбутнім енергетичним олігархом. Проте Віктор Миколайович скромно відмахується від цього статусу: мовляв, до повної енергетичної незалежності ще довго.
— Ідея встановити на даху будинку мережеву станцію прийшла давно, — ділиться співрозмовник. — Втомився спокійно спостерігати, як держава заганяє людей у глухий кут, тричі на рік піднімаючи вартість електро­енергії. Однак не було фінансової можливос­ті втілити задумане у життя, адже і сонячні панелі, і їхній монтаж — занадто дороге задоволення, тим паче для простої людини. Проте, коли одного разу прочитав в інтернеті, що «Укргазбанк» надає кредити під сонячні електростанції, вирішив: ризикну. Тим паче, вже мав хорошу роботу й стабільний заробіток.
Не скажу, що не обійшлося без сумнівів. Десятки разів зважував усі «за» та «проти», адже сьогодні страшно залазити у борги, та ще й коли йдеться не про дві-три тисячі гривень, а про декілька десятків. Однак мрія і бажання щось змінити взяли гору.
Коли згадую, скільки установ пройшов у районі та області, аби мати власну міні-електростанцію, стає страшно, продовжує чоловік. Здавалося б, таким, як я, першопрохідцям енергетичної незалежності, фахівці мали б розжовувати не тільки нюанси кредитування, а й розповідати про те, що є таке поняття як «теплий кредит», згідно з яким можна отримати 20 відсотків компенсації витрат, що пішли на встановлення сонячних батарей. Це, гадаю, стимулювало б людей до якихось змін. Проте ніхто навіть не заїкнувся про це. Про належну мені компенсацію дізнався випадково.
Віктор Миколайович також розповів, мережева станція, за його підрахунками, окупить себе лише через сім-вісім років. Але чоловіка довге очікування не лякає.
— Усе може статися й швидше, — не втрачає надії раціоналізатор. — Це залежить від погоди. Адже клімат змінюється, й у нас нині більшає сонячних днів. До того ж у майбутньому планую модернізувати мережеву станцію й встановити гібридну, що дасть можливість цілий рік повніс­тю забезпечувати електроенергією свій будинок ще й продавати РЕМу.
Попрощавшись із Віктором Миколайовичем, задумалася над тим, як все-­таки цікаво спілкуватися із людьми, які не плачуться, не скаржаться на нестатки й труднощі, не проклинають владу, не чекають від неї подачок, а власноруч і за свої кошти будують нову Україну, показуючи приклад нашим чиновникам, які змінюють державу на краще лише язиками.

Розміщено в : malin
Реклама
Форма зворотнього зв’язку:

Отримайте інформацію, яка вас цікавить, звернувшись до нас через контактну форму.

  • Drop files here or
  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.