Воєнний стан: чому зараз і до чого тут президентські вибори

Немає коментарів 27 Переглядів

Уперше в історії нашої незалежності і фактично на п’ятий рік війни з Росією Верховна Рада ввела воєнний стан з 9:00 28 листопада. Але не на всій території України, а лише в десяти областях: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській та Вінницькій, а також в акваторії Азовського моря та Керченської протоки. Відповідний президентський законопроект нардепи 276-ма голосами «за» ухвалили на вечірньому засіданні 26 листопада. Своїм голосуванням парламент підтримав рішення, яке президент і РНБО ухвалили на засіданні напередодні вночі у відповідь на дії Росії в Азовському морі, але з застереженнями.
По-перше, військовий стан вводиться не на
60 днів, як спочатку пропонував Порошенко, а на
30-ть. По-друге, депутатський корпус наполіг, щоб воєнний стан жодним чином не вплинув на проведення президентських виборів. Тому окремо Рада ухвалила постанову про проведення виборів 31 березня. Обмеження конституційних прав і свобод громадян — недоторканності житла, таємниці телефонних розмов і права на мирні зібрання та мітинги — настане лише у випадку прямої військової агресії РФ. Негайної мобілізації також не буде. Але резервісти повинні бути напоготові — тепер президент зможе проводити мобілізацію без рішення парламенту.

Питання без відповідей
Запровадження воєнного стану, а точніше його відсутність, як і необхідність розірвати дипломатичні відносини з Росією на п’ятий рік війни, було одним з головних закидів влади з боку опозиції, яка недавно ще була в рядах парламентської коаліції проєвропейських сил. Тому, здавалося, питання введення воєнного стану точно згуртує зал і не викличе тривалих дискусій.
У неділю, 25 листопада, в Азовському морі сталася відкрита військова агресія Російської Федерації проти ВМС України. Все почалося о 7-ій ранку, коли два наших броньованих артилерійських катери «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» почали плановий перехід з Одеси до Маріуполя. Причому, як з’ясувалося пізніше, такий плановий перехід за останні місяці був не першим, і до цих пір російська сторона без проблем давала «дозвіл» (хоча і це суперечить договору про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки) на прохід наших суден.
Але цього разу наші катери «зустріли» чотири прикордонних кораблі ФСБ РФ, а вдень у небі з’явилися два ударних вертольоти і декілька російських бойових літаків. Напружена ситуація зберігалася до глибокого вечора, і наші катери вже поверталися назад, як російські прикордонні кораблі ФСБ відкрили вогонь на поразку і пішли на таран українського рейдового буксира. У підсумку
23 українських моряки потрапили в полон, шість із них поранені, троє — у тяжкому стані. По суті, за словами наших військових і дипломатів, цього разу це були не «зелені чоловічки», як 2014-го в Криму, не російські «потеряшки» з професійною технікою з військторгу, а пряма військова агресія проти України з боку ФСБ під прапором Росії.
За словами багатьох політиків і дипломатів, це і послужило головним стимулом для введення воєнного стану. Хоча, як мінімум, виникає перше запитання, яке досі залишається без відповіді: чому лише на п’ятий рік війни з Росією? Адже всі пам’ятають, як два роки поспіль Петро Порошенко їздив на мюнхенську конференцію безпеки то з паспортами російських «потеряшек» на Донбасі, то з частиною обстріляного проросійськими бойовиками автобуса під Волновахою. Отже, якщо справа в доказовій базі, то з цим проблем немає, до того ж анексію Криму Росією міжнародне співтовариство визнало офіційно.
ФСБ РФ відкрила вогонь на поразку і пішла на таран нашого буксира о 20:00 в неділю, тому рішення про введення воєнного стану РНБО,
після засідання військового кабінету, ухвалювала явно поспіхом. Це — відповідь на запитання депутатам, котрі в кулуарах Верховної Ради переконували журналістів, що військова агресія ФСБ РФ була спланованою провокацією наших ВМС, щоб ввести в Україні військовий стан і не проводити президентських виборів. Адже, згідно із законом, правовий режим воєнного стану обме­жує конституційну норму про проведення виборів, а президентська кампанія у нас стартує 31 грудня.
Але, судячи з курсу валют в обмінниках у понеділок, введення воєнного стану по всій країні могло б просто «покласти» економіку України на лопатки. Тут виникає друге запитання без відповіді: навіщо це потрібно навіть представникам чинної влади, та ще й в умовах рекордних виплат за зовнішніми боргами?

Лаялися матом, але компроміс таки знайшли
На позачергове засідання щодо введення воєнного стану (за законом президент подає до Ради відповідний законопроект на основі свого указу за рішенням РНБО) нардепи зібралися лише до 16:00. Хоча, судячи з тексту початкового президентського указу, яким воєнний стан пропонувалося ввести з 14:00 26 листопада на
60 днів, на засідання депутатів під куполом чекали як мінімум в першій половині дня. Тому всім було зрозуміло, відповідний законопроект на основі президентського указу, як і сам указ, потрібно переподавати.
Головна дискусія у Верховній Раді, як не дивно, розгорнулася саме навколо президентських виборів. Абсолютно всі народні депутати, крім БПП і НФ (правда, і тут знайшлися такі), звинувачували Порошенка в навмисному введенні воєнного стану, щоб не проводити президентських виборів.
Не встигло позачергове засідання відкритися, як «радикали» заблокували президію, вимагаючи консультацій у кабінеті Андрія Парубія, де всіх незгодних чекав президент. Поки лідери парламентських фракцій цілих п’ять годин вели переговори і шукали компромісу, до табору «радикалів», «Самопомочі» і «Батьківщини» примкнули і «фронтовики». Нардеп від НФ Леонід Ємець, ви­йшовши в кулуари до журналістів, розповідав, його фракція проголосує, якщо воєнний стан введуть на
30 днів, а в законопроекті чітко пропишуть, що чергові вибори президента пройдуть, як і належить за законом, 31 березня.
Ближче до сьомої години вечора кулуарами прокотилися чутки, що погодили всі спірні моменти, крім одного: воєнний стан поширюватиметься на всю територію України чи на окремі області? Судячи з голосування деяких фракцій, які натиснули кнопки «за» в останній момент, коли на табло вже було під 300 голосів, вони до останнього не були впевнені, яка норма буде записана в президентському законопроекті.
«Проектом закону, яким затверджується указ, передбачається введення воєнного стану тільки в областях, розташованих уздовж російського кордону, вздовж придністровської ділянки україно-молдовського кордону та вздовж узбережжя Азовського і Чорного морів», — заявив Петро Порошенко, виступаючи з трибуни Верховної Ради.
Запровадження воєнного стану депутатський корпус підтримав 276-ма голосами «за». Не обійшлося без матів, за що Петро Порошенко зробив зауваження одному з депутатів, і нецензурної лексики на адресу першого віце-спікера Ірини Геращенко, за що нардеп від «Батьківщини» Сергій Соболєв потім вибачився.
Причому «радикали», «Батьківщина» і «Самопоміч», які ще п’ять хвилин тому були не згодні з левовою часткою положень президентського указу, в кулуарах і пізніше на ефірах розповідали, що це саме вони домоглися внесення головних змін до документа. З цим важко не погодитися. Такі головні поправки, як скорочення терміну дії воєнного стану з 60-ти до 30-ти днів, початок обмеження конституційних прав і свобод громадян (30-34, 38, 39, 41-44, 53 статті Конституції України) тільки після фактичного військового вторгнення РФ і ухвалення окремої постанови про проведення виборів — результат важкого політичного компромісу. Але правда і в тому, що на цьому наполягав і НФ. І якби його 81 картка не проголосувала «за», голоси «радикалів», «Батьківщини» і «Самопомочі» тут би мало що вирішили.
Поки під куполом проходили політичні розбірки і торги, наші дипломати в Нью-Йорку заявили, Росія не забула про сухопутний коридор до Криму. «Подальша ескалація з боку Росії не може бути виключена. Відповідно до наявних оперативних даних, є явна загроза вторгнення і захоплення Маріуполя і Бердянська», — заявив постпред України в ООН Володимир Єльченко.
Прокоментував ситуацію і Трамп, сказавши, що США і Європа разом працюють над вирішенням цієї проблеми. Світ повинен жорстко відповісти на прямий військовий напад ФСБ на українські ВМС. Далі висловлювати стурбованість, як це іноді люблять робити Брюссель і окремі європейські країни, вже не вийде, тому що агресія сталася під прапором Російської Федерації.

Розміщено в : malin
Реклама
Форма зворотнього зв’язку:

Отримайте інформацію, яка вас цікавить, звернувшись до нас через контактну форму.

  • Drop files here or
  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.